Як соцслужби перевіряють переселенців?
Журналісти «112 каналу» спробували розібратися, як проходять перевірки переселенців за місцем проживання, без яких не можна отримати соцвиплати, чи можуть переселенці оформити субсидію, чи працює «єдина електронна база переселенців» і що, власне, треба знати про ці процедури.
Реєстрація: як стати на облік і навіщо це потрібно
Кожному переселенцю рано чи пізно доводиться зіткнутися з неминучим - реєстрацією за фактичним місцем проживання. Цьому можна довго чинити опір, проте ставати на облік все одно доводиться хоча б тому, що безкоштовно вас не прийме терапевт у лікарні. Якщо у вас є дитина і ви маєте намір отримувати допомогу від держави, яка гарантується кожній родині, то також доведеться зареєструватися. Також довідка знадобиться для походу в паспортний стіл, для отримання соціалки для переселенців і всіх інших можливостей, якими користуються інші українці.
Варто відзначити, що стати на облік не складно. Наприклад, в Києві достатньо прийти в управління праці та соціального захисту населення місцевої районної адміністрації з паспортом і кодом, назвати свою фактичну адресу, за якою вас зареєструють, і ви стаєте щасливим володарем довідки переселенця. З оформленням соцвиплат і пенсій все йде трохи складніше (до речі, біля цього кабінету майже завжди черга): від вас будуть вимагати довідку переселенця, паспорт, код, довідку з місця роботи (якщо є), заяву.
Нагадаємо, що розмір виплат для осіб з інвалідністю 1 і 2 групи складає 1 130 грн на місяць, для інших непрацездатних громадян – 884 грн на місяць, для працездатних – 442 грн на місяць. Ті, хто не надав довідку з місця роботи, перші два місяці отримують 442 грн, третій і четвертий місяць – по 221 грн, а потім виплати припиняються. Виходить, що якщо ви не працевлаштовані офіційно, то виплати отримати не зможете.
Перевірки за місцем проживання
Після подачі документів необхідно відкрити спеціальний рахунок в "Ощадбанку" для отримання цих виплат та надати його номер знову в управління. Кожні півроку процедуру подачі документів доведеться повторювати. Однак найцікавіше починається пізніше.
Як відомо, Кабінет міністрів затвердив новий порядок призначення соціальних виплат вимушеним переселенцям та контролю за проведенням соціальних виплат за місцем їх фактичного проживання. Згідно з постановою № 365 від 8 червня, передбачено проведення перевірок відомостей про фактичне місце проживання переселенців і складання акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Це стосується тільки тих внутрішньо переміщених осіб, які є отримувачами соціальних виплат, субсидій та пільг.
Як розповіла в інтерв'ю заступник начальника Управління праці та соціального захисту населення Дарницької РДА в Києві Вікторія Карпенко, виплати здійснюються тільки після того, як підтверджується факт проживання за тією адресою, яку вказав переселенець.
"У нас є відділ державних соціальних інспекторів, які виходять на ці акти. Тобто якщо людина подала на будь-яку соціальну виплату (у тому числі пенсію), то на запит органів, які надають цю допомогу, інспектор виходить на фактичне місце проживання, і якщо людина там проживає, то складається акт, підтверджується його фактичне місце проживання, і документи виносяться на розгляд комісії, яка створена при районній адміністрації", - пояснила вона.
Якщо ж людини на місці немає, то її залишають записку про те, що приходив інспектор. Протягом трьох днів людина зобов'язана підійти в управління і підтвердити своє місце проживання. Після цього знову дається заявка інспектора, щоб він знову вийшов за адресою.
"Ми повинні упевнитися, що людина дійсно проживає за адресою, бо були випадки, коли ми залишали записки, передзвонювали, а приходили власники квартири і говорили, що таких людей вони не знають", - додає Карпенко.
Якщо ж протягом трьох днів переселенець не з'явився, то управління надсилає за адресою лист, де його ставлять до відома про візит інспектора, і вже сама людина зобов'язана підійти в управління. Підійти необхідно протягом трьох днів з моменту отримання листа. В цей же час управління робить запит в Держприкордонслужбу, щоб перевірити, чи не перетинала людина кордон.
"Якщо ж, отримавши такого листа, людина до нас не звертається в встановлені 3 дні, то протягом 5 днів на комісії приймається рішення про відмову їй у виплатах", - розповіла Карпенко.
До речі, перебувати на тимчасово окупованій території переселенцям можна не більше ніж 90 днів. Соціальні служби відправляють прикордонникам запити і навіть співпрацюють з Державною фінансовою інспекцією та Мінфіном, де є положення про порядок верифікації всіх видів соціальної допомоги, в тому числі і внутрішньо переміщених осіб.
"Вони нам дали інформацію, що є люди, які перетинали кордон, і за їхньою інформацією ми вже проводили роботу. Кожен місяць ми передаємо свої бази даних у Міністерство фінансів, вони проводять верифікацію – перевірку достовірності інформації, яку люди надали про житлові приміщення, про наявність депозитів, і вони теж дають нам інформацію про тих, хто перемістився", - зазначила заступник начальника управління.
Що робити, якщо вас немає вдома
У той же час вона пояснює, що в управлінні намагаються увійти в становище громадян, які не можуть підтвердити факт проживання в силу різних обставин.
"Якщо людина виїхала на кілька тижнів, то потім їй необхідно надати документи, які підтвердили б її відсутність з тієї чи іншої причини (квитки, довідку з лікарні і т. д.) ... Бували такі випадки, що людина може зателефонувати і сказати, що лежить в лікарні або виїхала на кілька днів. Тоді робиться відповідна позначка. Почекати ми можемо, ми все розуміємо, що бувають різні ситуації ", - додала Карпенко.
Працюючим переселенцям радять при отриманні записки від інспектора попередити працівників управління про свій графік роботи.
"Були такі випадки, особливо з працюючими людьми: людина говорить, що буде вдома після певного часу. Тоді наші соціальні працівники приходять до нього в той час, коли вона приблизно повинна бути вдома. Якщо у людини певний графік роботи і вона знає, що в робочий час її не буває вдома, то вона або говорить про вихідний день, але у вихідний рідко коли ми виходимо, оскільки у працівників теж вихідні, але бувають винятки. Ми завжди йдемо назустріч і знаходимо можливість прийти в той час, який буде зручно", - розповіла вона.
Дзвінки не передбачені
Багато переселенців висловлювалися за те, щоб прийняти на законодавчому рівні таке нововведення: обдзвін переселенців за якийсь певний час, наприклад за 90 хвилин. Однак людей, на жаль, не обдзвонюють, оскільки законодавчо це не передбачено.
Але поки що такі ініціативи не розглядають. Самі ж соцпрацівники кажуть, що вони не проти, але, на жаль, фінансування на такі ідеї ніхто не виділяє.
Хто виходить на перевірки та приймає рішення про виплати
Допомагають управлінню близько 40 соціальних інспекторів. На перевірку зазвичай приходить один інспектор, щоб охопити більше адрес, тому що найбільший за кількістю зареєстрованих переселенців район – близько 25 тис. громадян. У всіх інспекторів є або довідки, або посвідчення.
Що стосується комісій, які приймають рішення про виплати, то вони проводять засідання щотижня, де розглядаються акти, що надійшли вже безпосередньо від інспекторів. До складу входять представники структурних підрозділів, які надають соцвиплати. Це і представники центру зайнятості, і спеціалісти та начальники відділів управління, які задіяні в процесі, міграційна служба і навіть поліція. Склад досить великий.Хоча в самому управлінні підтверджують нестачу кадрів у зв'язку з цим додатковим навантаженням. "Співробітників мало, звичайно, але ми намагаємося працювати оперативно, щоб не затримувалися виплати", - додала Карпенко.
Субсидії для переселенців
Ще одна цікава тема – субсидії. Субсидія розраховується однаково для всіх українців. Якихось особливих пільг для переселенців немає. Внутрішньо переміщені особи можуть подати документи на її оформлення за наявності договору оренди.
"Взагалі не передбачено, що має бути завірено такий договір на законодавчому рівні. У договорі оренди мають бути чітко прописані люди, які орендують, термін оренди", - зазначила заступник начальника управління.
Крім того, як повідомили нам відразу кілька переселенців, у зв'язку з тим, що було кілька прецедентів, коли власники квартир були проти оформлення субсидії, тепер соцслужби беруть ще й письмовий дозвіл господаря, що він знає і дозволяє отримувати переселенцям субсидію на його житло. Відзначимо, що власник квартири повинен підійти до управління з документами на свою нерухомість.
Єдина електронна база
З 1 жовтня діє єдина електронна база даних переселенців по всій Україні. Кожна адміністрація, район і місто вносять в неї інформацію про внутрішньо переміщених осіб. В базі видно, хто, звідки перемістився, де був зареєстрований – повна інформація про переселенця. Наприклад, якщо ви проживали в Харкові, а потім переїхали до Києва, то це теж буде зареєстровано у базі. За словами заступника начальника управління, це позитивні зміни для всієї України.
До речі, з початком роботи реєстру довідки переселенців виглядають трохи інакше, однак дані в них зазначені все ті ж.
З мінусів - спочатку база працювала повільно. "Зараз вже налагодили цей механізм, працює досить нормально... За зручністю – ті ж дані вносяться, що і до цього: паспортні дані, ідентифікаційний код, де людина була зареєстрована і де зараз фактично проживає. Особливо нічого не додалося, просто тепер видно, звідки людина переїхала, де до цього отримувала. Простіше нам в організаційному плані. Якщо потрібно запитувати якісь документи, то чітко бачимо дані про виплати і чітко розуміємо, куди потрібно давати запити", - пояснила Карпенко.
