Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Як отримати компенсацію за зруйноване житло в зоні воєнного конфлікту на Донбасі?

28.02.2018

За час бойових дій на Донбасі житло багатьох жителів Донецької й Луганської областей було зруйновано або пошкоджено.

Юристи кажуть, що на сьогодні в українських судах є чимала кількість позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих майну. І що головне – є позитивна судова практика, коли люди домоглися рішення суду на свою користь.

Хто має право на компенсацію, який порядок подання позову і які документи необхідно підготувати – роз’яснили юристи.

Правові підстави відшкодування шкоди

На цей момент в Україні немає спеціального порядку отримання компенсації за зруйноване бойовими діями житло, тому необхідно виходити із загальних норм законодавства України про відшкодування шкоди.

Так, події, що відбуваються на Донбасі, офіційно – у законах та інших нормативно-правових актах – визнаються антитерористичною операцією.

Стаття 258 Кримінального кодексу України містить визначення дій, що підпадають під тероризм, і встановлює за них кримінальну відповідальність.

Питання, пов’язані з боротьбою з тероризмом, регулюються в Україні Законом «Про боротьбу з тероризмом». Відповідно до ст. 19 зазначеного Закону держава зобов’язана відшкодувати за кошти Державного бюджету України шкоду, заподіяна громадянам терористичним актом.

Однак на сьогодні немає підзаконних актів, що визначають порядок такого відшкодування. З цієї причини єдиний спосіб отримати компенсацію – звернутися до суду.

Хто може вимагати компенсацію

Компенсацію за зруйноване чи пошкоджене житло може вимагати тільки власник. Тому під час подання позовної заяви необхідно довести право власності особи на об’єкт нерухомості.

Документами, що підтверджують право власності, можуть бути: договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину, витяг з реєстрів прав на нерухоме майно.

Документи, що підтверджують право власності, обов’язково мають бути включені до позовної заяви.

Порядок дій особи для отримання компенсації

Крок 1. Звернення до правоохоронних органів для порушення кримінальної справи

Необхідно звернутися із заявою про злочин за ст. 258 Кримінального кодексу України до органів СБУ за фактом руйнування квартири / будинку в результаті проведення бойових дій на відповідній території. Необхідно домогтися, щоби заяву особи було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме особа отримала статус потерпілого. Водночас важливою є кваліфікація кримінального провадження, яке має бути відкрите саме за статтею «тероризм», а не, наприклад, «знищення майна».

Внутрішньо переміщені особи можуть звертатися до СБУ за місцем фактичного проживання.

Рекомендується дочекатися відповіді на заяву про кримінальне правопорушення. Надалі дані про реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та номер кримінального провадження необхідно додати до позовної заяви.

Крок 2. Складання акта обстеження будинку

Для складання акта обстеження будинку необхідно звернутися із заявою про обстеження будинку до органів місцевої влади або у військово-цивільну адміністрацію, якщо вона створена на відповідній території.

На підставі заяви має бути створена спеціальна комісія з представників місцевого органу влади (військово-цивільної адміністрації) та ЖЕКу.

В акті, складеному комісією, обов’язково вказується: власник будинку / квартири, адреса знаходження, стан, виявлені пошкодження, можливі причини пошкоджень, чи придатне житло для проживання.

Крок 3. Отримання довідки про відсутність компенсації

Рекомендується звернутися до органів місцевої влади й місцевої державної адміністрації для отримання від кожного з цих органів влади довідок про те, що особі не надавалася матеріальна допомога або грошова компенсація за рахунок держави для відновлення пошкодженого будинку.

Крок 4. Збір доказів отриманих збитків

Доказами розмірів і характеру понесеного збитку можуть бути:

  • фотографії (відео) нерухомості до й після ушкоджень, фотографії (відео) інтер’єру нерухомості до й після ушкоджень, детальна фото- і / або відеофіксація окремих предметів інтер’єру або того, що від них залишилося;
  • чеки (квитанції) на пошкоджене або знищене майно, яке було в об’єкті нерухомості;
  • експертна оцінка об’єкта як до пошкоджень, так і оцінка заподіяної матеріальної шкоди. Під час проведення оцінки зруйнованого об’єкта нерухомості необхідно виходити з опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, яка визначена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 291 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України»;
  • показання свідків – сусідів, родичів, друзів та ін. (До позовної заяви додається клопотання про допит свідків, у якому необхідно вказати ПІБ свідків, їхні адреси проживання та телефони).

Крок 5. Складання позовної заяви та звернення до суду

Позов про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну терористичним актом під час проведення антитерористичної операції, висувається до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України.

Готуючи позовну заяву, слід докладно описати всі факти, що підтверджують руйнування майна позивача, вказати всіх свідків, докласти всі наявні докази у справі.

У позовній заяві, крім вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, позивач може заявити вимогу про компенсацію моральної шкоди, вираженої в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням її майна.

Необхідно пам’ятати про позовну давність: з моменту руйнування або пошкодження будинку в результаті терористичного акту до звернення в суд має минути не більш ніж три роки.

Судовий збір

Законом України «Про судовий збір» передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих у результаті вчинення кримінального злочину.

У разі заяви-вимоги про компенсацію моральної шкоди судовий збір становить від 1,5% від заявленого розміру компенсації.

За клопотанням особи, суд може розстрочити або зменшити оплату судового збору, а також звільнити від його сплати за наявності підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір».