Як «Донбас Арена» працювала під час конфлікту й чому її захопили: інтерв’ю з директором Гуманітарного штабу
28 лютого група озброєних людей заблокувала роботу «Донбас Арени» і 28 пунктів видавання гуманітарної допомоги. З цього моменту працівники Гуманітарного штабу не мають доступу до Арени, а сотні тисяч жителів Донбасу не можуть отримати продуктові набори. В інтерв’ю сайту «Сегодня» директор Гумштабу Олександр Вишняков розповів про те, як волонтери працювали на непідконтрольній території упродовж двох із половиною років і до яких наслідків може призвести блокування роботи Штабу.
«Це було силове захоплення»
– 28 лютого з’явилося повідомлення Гумштабу про те, що озброєні люди захопили «Донбас Арену». Як це відбувалося? Чи постраждав хтось із ваших працівників?
– «Донбас Арена» – це великий і складний об’єкт, на якому до 28 лютого понад 2,5 роки працювали фахівці Гуманітарного штабу. Безпека завжди стояла на чолі всього. Безпека для наших благоотримувачів, у тому числі і якість продуктів, безпека для наших волонтерів, безпека наших працівників. Саме цей рубіж виявився ключовим у той момент, коли на Арену прийшли озброєні силовики самопроголошених «республік». Вони затримали кілька працівників Гуманітарного штабу Ріната Ахметова і вивезли їх у невідомому напрямку. Сама «Арена Милосердя» виявилася заблокованою.
– Що зараз із тими працівниками, яких вивезли озброєні люди?
– Вони вже в безпеці. У тих, хто захопив пункти, була спроба залякати людей. Але їм не вдалося цього досягти. Дві пересічні працівниці «Донбас Арени» взяли на себе координацію щодо всіх пунктів. Ми не втратили зв’язок, і це дозволило нам оперативно зрозуміти, що відбувається. Ці працівниці тоді ризикували своїми життями.
Вранці 28 лютого ми відкрили всі пункти видавання, почали роботу, встигли видати декільком людям набори виживання. Але буквально упродовж двох годин усі пункти були заблоковані людьми без розпізнавальних знаків. Пізніше стало зрозуміло, що це – представники так званої «ДНР».
Перше, що вони зажадали, – припинити видавання й закрити пункти, залишатися на робочих місцях і відключити телефони. Перші 30 хвилин головним завданням загарбників було паралізувати нашу роботу. Паралізувати волю людей. Хтось не вимкнув телефон – це дозволило не втратити з ними зв’язок. На пунктах видавання озброєні люди поводилися досить безцеремонно щодо людей похилого віку та жінок, які прийшли до нас по допомогу. Їх виганяли силою. Пізніше того ж дня нам на гарячу лінію зателефонував дідусь із Горлівки – він розповів, як загарбники вдарили його прикладом по голові. А одну з наших працівниці штовхнули, вона впала і зламала руку. Це було силове захоплення.
– Навіщо потрібно було блокувати роботу вашої організації?
– Я досі не маю повної картини й не розумію, навіщо це зробили. Очевидно, їм дали відповідну команду. Про простих людей у цей момент не думали.
– Гуманітарний штаб працює на непідконтрольній території з 2014 року. До цього виникали подібні проблеми?
– Із серпня 2014-го я перебував на «Донбас Арені» й був серед тих, хто приймав перші машини. З того моменту Гуманітарний штаб Ріната Ахметова привертав особливу увагу. Звичайно, за нами спостерігали. Все було: і розстрілювали продукти на очах, і погрожували.
Але останній рік, коли всі переконалися, що ми працюємо прозоро, напруга спала. На будь-якому етапі, якщо хтось вважав за потрібне подивитися, як ми працюємо, – будь ласка, приходьте. Ми поза політикою. Наш принцип – роздавати прості продукти харчування для простих людей – постійно дотримувався.
«Якби програма «Ревізор» могла приїхати на «Донбас Арену», програма б після цього закрилася»
– Розкажіть, як працювала Арена під час конфлікту?
– Це побудований із любов’ю об’єкт з усіма стандартами європейської якості. Стадіон має акредитацію УЄФА 5 зірок, кожна зірка була доведена професіоналізмом. Стандарти з приходом війни й перетворенням стадіону на «Арену Милосердя» залишилися на колишньому високому рівні. Плюс – жорсткий багатоетапний контроль якості. Якість і ще раз якість. Масштаб. Швидкість. Жодних компромісів. Ми працювали по 45 хвилин – живими конвеєрами. Їх було п’ять. У нас немає жодного зафіксованого випадку отруєння продуктовим набором. Якби програма «Ревізор» могла приїхати на «Донбас Арену», програма б після цього закрилася.
Як це було влаштовано з контролю якості. Спочатку – контроль якості під час закупівлі. Обов’язково – лабораторні тести. Обов’язково – сертифікати якості. Обов’язково – подальша вибіркова перевірка.
З логістики. У Дніпро приїжджали палети з макаронами, їх перевантажували в автомобіль гуманітарного рейсу і пломбували. У Донецьку цей автомобіль розвантажували на стадіоні за 30 хвилин. Це стандарт. Одночасно ми могли приймати до 15 автомобілів.
Потім палети розставляли на складі в такому порядку, у якому продукти будуть складатися в набори: спочатку дві муки, потім цукор, потім соняшникова олія.
За 45 секунд збирали один пакет. Щоб не нахилятися за пакетами, ми ставили лавочки. Стандарти якості та швидкості пронизували абсолютно все. Третій етап – сформований пакет доставляли в місце зберігання. Це збудований подіум, який відповідає всім складським нормам зберігання.
Вся територія арени, на якій працював Гуманітарний штаб, повністю зонована. Там є зона тимчасового зберігання, зона постійного зберігання, є зона для тих продуктів, у яких пошкоджена упаковка і які не можна класти через це в набори виживання.
Наступного дня набори розвозили в усі 28 пунктів видавання. Одночасно завантажували 10–12 автомобілів.
На самі пункти людина підходила із талоном, показувала його й отримувала свій пакет. Відразу ж їй давали талон на наступний раз. Люди розуміли, що вони будуть із продуктами як мінімум 80 днів.
На Арені немає ділянки, яку б недоробили, недовентилювали, недочистили, недопровітрили. Кожен волонтер, який працював на «Донбас Арені», мав санітарну книжку. Ми встановили пости з дезинфікувальним засобом для рук всередині Арени. Це прості приклади, які вказують на наші високі стандарти.
– Як перевіряли якість продуктів, що зберігалися на «Донбас Арені» і видавалися людям?
– Коли Рінат Ахметов вирішив допомагати людям, він поставив нам завдання, щоб дотримувалися всі найвищі стандарти якості. У Штабі працює 5-етапна система перевірки якості. Контроль здійснюється від моменту закупівлі продуктів до передавання пакета персонально адресату в руки. Обов’язкова умова для кожної одиниці продукції в усіх наборах – перевірка в лабораторії. Тут головне – відповідність стандартам, які висуваються до кожної групи продуктів харчування. І якщо в партії, отриманій від постачальника, були хоч найменші відхилення, ми повертали йому всю партію.
На «Донбас Арені» ми робили фінальну перевірку продукції. Теж багатоетапну. Волонтери контролювали цілісність заводської упаковки, зовнішній вигляд і якість палетування після прибуття фур. На складі продукція розміщувалася за принципом зонування, дотримувалися всі санітарні та протипожежні норми, підтримувалася необхідна температура і вологість повітря. Обов’язково проводився додатковий контроль термінів придатності під час стикерування і складання пакета. В основу всієї цієї системи закладено головний сенс – люди повинні отримати якісні продукти. І бути впевненими, що Штаб їм це гарантує.
– Хтось приходив і перевіряв, як ви працюєте?
– Незабаром після початку роботи Гуманітарного штабу до нас приїжджали міжнародні спостерігачі й журналісти – приїжджали по кілька разів на тиждень.
– І що вони говорили?
– Усі, хто приїжджав, були вражені, як працює Гуманітарний штаб на «Арені Милосердя» з погляду організації й контролю якості. Процес організований на 10 з 10. Зазвичай вражає своєю енергетикою саме футбольне поле, але поки вони до нього доходили, враження від роботи Штабу все перебивало. Це – космічний корабель у сфері благодійності, якщо говорити образно. А ще суперпрофесійна команда. Люди цілодобово працювали не покладаючи рук.
«Люди плачуть і не розуміють, як їм жити далі»
– На Арені залишився якийсь запас продуктів, ви до нього також не маєте доступу?
– Ми знаємо, що на Арені залишилося 70 тисяч наборів. Одяг із символікою Штабу. Сьогодні цю форму може вдягнути будь-яка людина, водночас навіть не будучи працівником Гуманітарного штабу Ріната Ахметова. Ми можемо відповідати тільки за допомогу, видану до 28 лютого. І ми можемо тільки здогадуватися, що буде з цими продуктами. Хто й куди їх направить. Що в них додасть. І потрібно розуміти, що 70 тисяч наборів – це на 2,5 дні. 2,5 дні проти 2,5 років щоденної роботи!
Весь цей час ми працювали поза політикою. Ми завжди знали про те, що люди потребують допомоги. Якщо у 2014-му не було продуктів ні на полицях магазинів, ні в кіосках, зараз ситуація там змінилася. Але грошей у людей і далі немає. Пенсіонерам великий набір продуктів харчування дозволяв заощадити на життєві й необхідні медикаменти.
– Яка зараз гуманітарна потреба на непідконтрольній території? Які можуть бути наслідки через те, що ваша робота заблокована?
– Є дані міжнародних організацій. ООН наприкінці 2016 року опублікувала звіт, згідно з яким приблизно 4 млн осіб на Донбасі потребують гуманітарної допомоги. А серед нужденних ще є сім’ї з важкохворими дітьми. У мирний час завдяки держпрограмам вони забезпечувалися медикаментами. Коли прийшла війна, люди виявилися відрізаними, і ми запропонували свою допомогу. Це спеціальна програма Штабу для дітей, які хворіють на цукровий діабет, епілепсію, інші хронічні захворювання. Називається «Ліки дітям». Батьки можуть виїжджати на контрольовану територію й отримувати необхідні препарати. Завдяки адресній допомозі на лікування 3,5 тис. дітей отримали підтримку Штабу Ахметова з початку воєнного конфлікту.
– Ви регулярно видавали 500 тис. наборів на місяць. Якщо штаб не відновить роботу, 500 тис. осіб будуть недоїдати або навіть голодувати?
– Що буде з півмільйоном людей, які отримували допомогу щомісяця, я боюся навіть говорити. Напевно, не всі розуміють масштаб лиха. Нам на гарячу лінію надходять тисячі дзвінків. Люди плачуть і не розуміють, як їм жити далі. Люди в розпачі.
