«Спасибі, що робите добру справу!», — пенсіонер із Єнакієвого, котрий страждає важкою формою бронхіальної астми
Гуманітарний штаб Ріната Ахметова придбав підтримувальні медикаменти та інгалятори для Віктора Михайловича. Це дозволить продовжувати стабільне лікування кілька місяців.
Подружжя — Віктор Михайлович і Ярослава Миколаївна — повернулося до рідного Єнакієвого після декількох місяців поневірянь між родичами і знайомими. «Два місяці ми були в Києві та Черкасах. Сидіти на шиї в родичів набридло. Вирішили повернутися додому. І для чоловіка поїздки важко даються», — розповідає Ярослава Миколаївна.
Пенсіонери все життя пропрацювали на важкому виробництві в рідному місті. Вона — плиточницею, маляром на СТО. А Віктор Михайлович довгі роки працював на домобудівельному заводі, розвантажував вагони з гіпсом, цементом та іншими будматеріалами. Так свою хворобу й «заробив».
Все почалося з постійних бронхітів, котрі перейшли з часом у хронічні. А 2 роки тому пенсіонер переніс сильний напад бронхіальної астми. Тоді лікарі встановили хронічне захворювання легенів і астму 4 ступеня. Зараз Віктора Михайловича мучить задишка. Реагує навіть на погоду: вітер або туман провокують сильні напади.
«Ще й постійна стрілянина на окраїнах міста додає проблем. І не тільки моральних. Після обстрілів навіть я відчуваю в повітрі запах металу. А що про чоловіка говорити», — розповідає Ярослава Миколаївна.
Лікарі прописали чоловікові довічне приймання підтримувальних медикаментів для роботи легенів і постійне застосування інгалятора.
«До війни ці ліки були в аптеках, ми старалися, збирали й купували самостійно. Зараз немає ні ліків, ні грошей. Пенсію останню в серпні отримували», — розповідає пенсіонерка. — У нас дві доньки дорослі, внук є. Всі вони в Харкові зараз, і добре! Ми хоч за них спокійні. Тільки от допомогти дітям нічим не можемо — самі без копійки».
На початку осені в пенсіонера закінчився запас препаратів. Родичка з Києва, побачивши в новинах сюжет про Гуманітарний штаб Ріната Ахметова, порадила Ярославі Миколаївні звернутися туди. І телефон записала. «Ми до того часу вже додому повернулися. І щойно отримали продуктовий набір від Штабу», — додає Ярослава Миколаївна. — Я зателефонувала, а через кілька днів мені сказали, що привезуть посилку з ліками. Щиро дякую Рінату Леонідовичу й волонтерам за допомогу. Хлопці-волонтери дуже уважно вислухали, підказали, що потрібно, які документи, а потім ліки ще і прямо додому привезли! Зараз рідко хто може виявити таку чуйність. Дякую, що робите добру справу!».
