Проект «Евакуація»: неможливо забути про порятунок

23 травня виповниться рік із того моменту, коли перші автобуси Благодійного фонду Ріната Ахметова почали евакуювати зі Слов’янська жінок із дітьми. Всього 2014 року команда Фонду, а потім і Штабу Ріната Ахметова, допомогла покинути зону конфлікту 39 462 мирним жителям Донбасу, з них 14 784 — діти.

Травень 2014 року можна вважати початком масового виходу з Донбасу мирних жителів. Війна й запеклі бої на вулицях ще нещодавно квітучих міст змусили людей покинути свої будинки й рятувати себе, своїх дітей на мирній території України.

У той момент ніхто в Україні не був готовий до евакуації цивільного населення в таких масштабах, не було досвіду та розроблених механізмів. Допомагати з евакуацією, іноді прямо під кулями, одним із перших почав Фонд «Розвиток України», а згодом — Гуманітарний штаб Ріната Ахметова, який об’єднав фонд, компанії групи СКМ і ФК «Шахтар».

Насамперед, із зони активних бойових дій евакуювали тих людей, яким нізвідки було чекати допомоги. Жінки, старі, діти, а також вихованці державних соціальних установ, інтернатів та дитячих будинків.

«Починаючи з травня минулого року й до листопада 2014 року, ми евакуювали приблизно сорок тисяч людей, — згадує Дар’я Касьянова, керівник напряму «Евакуація». — Рінат Ахметов поставив перед Гуманітарним штабом завдання якнайшвидше евакуювати людей і, насамперед, це були сім’ї з дітьми, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Вивозили їх із «найгарячіших точок» Донецької та Луганської областей. Спочатку до Святогірська, бо це найближчий пункт до міста Слов’янська, і там було тоді безпечно, пізніше проклали маршрути на Азовське узбережжя, до Дніпропетровської області, ну і в інші міста України — Харків, Ізюм, Курахове».

Мирне населення шукало будь-які можливості для того, що виїхати із зони активних бойових дій. Весь шквал телефонних дзвінків прийняли на себе Вікторія Федотова і її колеги. Це була перша гаряча лінія Штабу, яка працювала в цілодобовому режимі. Волонтери надали величезну допомогу жителям Слов’янська, Краматорська, Миколаївки, Горлівки, яких вони координували за маршрутами, допомагали із квитками, підтримували психологічно.

«Коли почалися бомбардування, Фонд запропонував трьом співробітницям «МАРТІН-клубу» (партнера одного з проектів Фонду «Збережемо дитині родину» — авт.), стати добровольцями-операторами, — згадує Вікторія Федотова, керівник організації. — Ми просто дали свої телефони й за три години на нас звалилася лавина дзвінків від жителів Слов’янська. Наступного дня до них додалися дзвінки жителів Донецька: тоді якраз почали штурм аеропорту. Разом із нами на лінії працювали ще приблизно десяток людей — співробітниці Фонду Ріната Ахметова, активісти Донецька з числа тих, хто допомагав дітям».

Щодня кожен оператор обробляв від 40 до 80 дзвінків. Приймаючи дзвінок, він брав у людини дані, знаходив оптимальний для неї варіант евакуації. Крім того, поки людина їхала в автобусі Фонду до пункту призначення, їй знаходили варіант безкоштовного розміщення. У разі потреби оператори зв’язувалися зі МНС, швидкою допомогою, соціальними службами. Гаряча лінія тоді працювала в тісній співпраці з усією громадянською спільнотою України — ініціативи об’єдналися й допомагали одна одній блискавично. Часто доводилося розв’язувати дуже складні завдання — евакуація знерухомлених людей, старих, немовлят. Кожен випадок відпрацьовувався індивідуально. Водночас більшість людей були не готові до евакуації, і тоді оператори пояснювали, що потрібно брати із собою, орієнтували на місцевості, купували квитки через інтернет. Вся евакуація для людей була безкоштовною, проект фінансувався Фондом за дорученням Ріната Ахметова.

«Евакуація врятувала життя мільйонів. Кількість жертв, зокрема, серед дітей, була б набагато вищою, якби люди масово не покинули райони бойових дій. Внесок Фонду та Гуманітарного штабу в порятунок мирних жителів Донбасу важко переоцінити. Евакуація, як масова, так і точкова — дуже дорогий захід. Але подяки ніхто з волонтерів Штабу не очікував, її просто ніколи було приймати — люди насилу пробивалися крізь шквал дзвінків. Втім, подяки були: вивезені прямо з-під обстрілу мирні жителі навряд чи зможуть коли-небудь забути про своє спасіння», — переконана Вікторія Федотова.

У благородній справі порятунку наших співгромадян Фонду Ріната Ахметова надала серйозну підтримку Державна служба з надзвичайних ситуацій. Також партнерами Фонду стали громадські організації «Твоя Перемога», Центр взаємодопомоги «Врятуємо УКРАЇНУ», волонтерський рух «Слов’янська серце», волонтерські організації «Донбас — SOS» і «Схід — SOS».

«Все починалося з бажання допомогти людям, — згадує Петро Дудник, керівник громадської організації «Твоя Перемога». — Під час активізації бойових дій сталася ізоляція Слов’янська, припинили працювати залізниця й автовокзал, виїхати з міста стало практично неможливо. На численні прохання про допомогу людей через соцмережі ми спочатку на ентузіазмі, а потім за підтримки Фонду Ріната Ахметова, почали евакуацію людей».

Із Фондом Ахметова Петро Дудник був знайомий ще до воєнних подій, співпрацюючи з програмою «Сирітству — ні!» і допомагаючи розв’язувати проблеми дітей-сиріт. У самого Петра 8 дітей, двоє з яких його рідні, а решта — прийомні, і теж рідні! Працюючи з Фондом, він повертав дітям усмішки на їхні обличчя, а ось тепер довелося рятувати життя людей!

«Щодня ми вивозили від 60 до 150 осіб. Мам із дітьми, людей похилого віку — у бік Ізюму, Святогірська, а лежачих хворих — до Харкова. Назад до Слов’янська привозили продукти, — розповідає Петро. — Спочатку Фонд виділяв бензин для перевезення людей. Пізніше Гаряча лінія Фонду передавала нам дані людей, які телефонували із проханням про евакуацію. Через Гарячу лінію передавали й місця зборів. Ми були практично єдиними в місті, хто щодня стабільно вивозив людей із міста. Ми були «руками й ногами, що заходять у місто».

Коли Слов’янськ звільнила українська армія, люди, які там залишилися, були голодними й заляканими, з’явилася величезна потреба у продуктах. Штаб «Допоможемо» й тут прийшов на допомогу — відправив до міста кілька вантажівок із їжею, щоб нагодувати жителів Слов’янська та інших прифронтових міст.

«Я високо оцінюю роботу Гуманітарного штабу, співробітники якого з відкритим серцем готові прийти на допомогу в будь-який час. Вони не просто відпрацьовують свою зарплату, вони щиро допомагають людям», — каже керівник громадської організації.

Сьогодні ми говорили з Петром телефоном. Він був на Великому лідерському саміті у Слов’янську. На нього приїхали люди, яким небайдужа доля міста. «Прямо перед вашим дзвінком до мене підійшла жінка зі словами щирої подяки за все те, що зроблено для евакуації жителів Слов’янська. І я розумію, про що мовиться, адже кількість евакуйованих досягає декількох десятків тисяч» — сказав Петро Дудник.

Звичайно ж, багато з переселенців, покинувши «гарячі точки», самостійно знаходили новий притулок. Але Гуманітарний штаб Ріната Ахметова брав на себе завдання не лише вивезти з-під обстрілу мирних жителів, а й оперативно надати на перший час житло для найбільш соціально незахищених переселенців. У результаті приблизно 7 тисяч осіб Штаб забезпечив тимчасовим житлом, розмістивши їх на 29 базах відпочинку. Після евакуації люди залишалися на літніх базах на строк від одного тижня до декількох місяців.

Крім того, Гуманітарний штаб передав 7 мільйонів гривень на проживання переселенців на базах в Одеській, Херсонській і Миколаївській областях. А переселенці, які вирішували покинути тимчасове житло, отримали від Гуманітарного штабу «підйомні» сертифікати на матеріальну допомогу з розрахунку 1500 гривень на кожного члена сім’ї.

Із тих страшних подій минув рівно рік. Зараз хтось із переселенців повернувся додому в рідні місця, хтось продовжує поневірятися просторами України. Але навряд чи вони коли-небудь зможуть забути про те, що було. І всі вони, за рік, мріють лише про одне — про те, що війна скоро закінчиться й на Донбас, у їхній любий дім, нарешті, прийде мир.