«Попереду в нас ще багато труднощів, але ми віримо, що хвороба відступить», — онкохворий шахтар із Горлівки
Гуманітарний Штаб Ріната Ахметова оплатив хіміотерапію шахтарю з Горлівки Донецької області, хворому на рак крові. Володимир Влад вже пройшов кілька курсів лікування у Слов’янську.
Визволене місто стало для родини Влад другим домом. Їхні поневіряння почалися влітку, з першими обстрілами. Спочатку, під час евакуації з рідної Горлівки, виїхали до пансіонату під Святогірськом. Але з настанням холодів там залишатися було вже неможливо. Перебралися до Слов’янська. Кочове життя родини додало нових прикростей.
Все почалося в січні 2014 року. Тоді у Володимира і з’явилися проблеми зі здоров’ям. Мучила слабкість, болі в кістках, анемія. Постійні обстеження не давали результату. І тільки в червні, в Інституті невідкладної й відновної хірургії імені Гусака (Донецьк) лікарі поставили діагноз — мієломна хвороба, або злоякісна хвороба крові. Почалося дороге лікування.
«До цього страшного дня ми жили звичайним життям. Володя — шахтар, гірничомонтажник на шахті ім. Гайового. У нього 20 років підземного стажу. У нас дочка росте, школярка. У Слов’янську пішла до третього класу. Чоловік моя підтримка й опора, і в побуті, й у вихованні дочки. До хвороби вони багато часу проводили разом: із собакою гуляли, уроки вчили», — зі сльозами ділиться Ольга, дружина Володимира.
Артобстріли рідного міста, переїзди, постійне нервове перенапруження погіршили стан Володимира — він перестав ходити. Почалися виснажливі курси хіміотерапії. У жовтні закінчився п’ятий. Попереду у Володимира ще один курс і кілька циклів обстеження. Тільки тоді можна буде зітхнути з полегшенням.
Із початком бойових дій Ольга втратила роботу. Сім’я залишилася без грошей. Потрібно було шукати вихід, і продовжувати лікування чоловіка.
«У Слов’янську я отримувала гуманітарну допомогу від Штабу Ріната Ахметова. На пакетах із продуктами побачила телефон гарячої лінії. Потелефонувала. Питання розглянули оперативно й закупили медикаменти. Посилку ми чекали з нетерпінням. Спасибі Гуманітарному Штабу за допомогу від усієї нашої родини. Попереду в нас ще багато труднощів, але ми віримо, що хвороба відступить», — каже Ольга.
