Перестала говорити після обстрілу: історія Яни Сороки з Миколаївщини увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Після пережитого в окупації та обстрілів Яна Сорока замкнулася в собі й надовго втратила здатність говорити. Їй було надзвичайно важко повертатися до звичайного життя, спілкуватися з однолітками та ділитися власним болем і переживаннями. Свою історію дівчина довірила Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
Коли почалася повномасштабна війна, Яні було дев’ять років. Її родина жила в селі Центральне на Миколаївщині. У перші ж дні повз їхні будинки потяглися колони ворожої техніки. Рятуючись від небезпеки, сім’я ховалася у погребі, а невдовзі залишилася зовсім без світла, газу та води.
«Я розуміла, якщо мама вже ділить цукерку на нас із братиком, то це буде щось дуже страшне. Потім почалися ось такі дії, які запам’яталися на все життя. Як почали обстрілювати, як почали їздити танки. І як пахло солярою на все село. Це просто не описати словами», – пригадує Яна.
Одного вечора Яна разом із мамою, братом та іншими мешканцями села їхала велосипедом до бабусі. Дорогою небо розірвали вибухи касетних боєприпасів. Люди попадали на землю. Коли перелякана родина нарешті дісталася будинку, Яна була у глибокому шоці й не реагувала на слова мами.
«Це була остання крапля. Вона перелякана, вона не говорить. Ми не знали, що з нею робити. І вирішили виїжджати. Це було непросто – ми зробили три чи чотири спроби», – розповідає Любов Сорока, мама дівчинки.
Після кількох невдалих спроб їм усе ж вдалося вирватися польовими дорогами. Їхали буквально під обстрілами, а щоб заглушити страшні звуки вибухів, увімкнули на повну гучність музику.
Батько Яни залишився, бо ніс службу, а згодом потрапив у російський полон. Для дівчини це стало черговим жорстоким ударом: вона знову замкнулася в собі.
Повернутися до повноцінного життя Яні допомогла участь у проєктах Фонду Ріната Ахметова – вона двічі побувала у «Блогер Кемпі». За словами мами, це змінило дитину: Яна стала більш відкритою, зацікавилася блогерством і навіть захотіла спробувати себе в акторській майстерності.
«Цей відпочинок, оздоровлення та психологічне розвантаження стали для дитини поштовхом. Вона сказала: “Я хочу тепер розвиватися”. Стала більш емоційною, енергійнішою», – ділиться жінка.
Згодом на родину чекала довгоочікувана звістка: батькові вдалося вибратися з неволі. Чоловік два дні пішки добирався до своїх.
«Пішли вони через окуповані села. Бачили багато страшного: мертвих людей, розбиту техніку. Але, слава Богу, через два дні він дістався Миколаєва, і ми його тут зустріли й забрали», – згадує Любов.
Дивіться історію Яни Сороки тут: https://bit.ly/4hEFwLu
Колекція Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова налічує вже понад 145 тисяч історій про війну. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.
