«Наша задача — щоб за цифрами статистики стояли люди»: розмова з Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні активно документують воєнні події, аби зафіксувати злочини росії та забезпечити майбутню справедливість. Про роль держави у збереженні воєнної пам’яті йшлося під час інтерв’ю для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Зустріч відбулася у Музеї історії міста Києва.
Роза Тапанова, генеральна директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», поділилася досвідом роботи інституції, яка першою в Україні поєднала збереження пам’яті про трагедії минулого з документуванням подій сьогодення. Розмову модерувала Наталя Ємченко, директорка з комунікацій SCM та голова наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.
Видання «Історична правда» опублікувало скорочену версію розмови. Прочитати її можна тут: https://bit.ly/47Qw96F
Повну версію бесіди дивіться тут: https://bit.ly/3JCuuYr
Під час розмови Роза Тапанова зауважила, що база даних, яка зараз формується, здебільшого містить свідчення про воєнні злочини — саме для подальшого правосуддя. Проте цей матеріал має стати основою і для збереження пам’яті, і для формування музейних колекцій.
«Мене радує, що в нас є багато інституцій, які займаються цим питанням. Не потрібно монополії — конкуренція допомагає покращувати якість, акцентувати на різних аспектах. Але обов’язково має бути державна інституція, яка збирає наявні матеріали і їх верифікує», — наголошує Роза Тапанова, генеральна директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».
Спікерка також підкреслила, що завдання архівів — не лише зберегти документи, а й допомогти суспільству осмислити пережите. Важливо, аби кожне свідчення стало не цифрою у статистиці, а частиною живої історії.
«Наша задача — щоб за всіма цифрами завжди стояли люди. Бо коли ми просто говоримо мовою статистики, ми втрачаємо головне. Навіть якщо загинула лише одна людина — і ми знаємо її ім’я, знаємо, де вона жила, чим займалася, — вона вже є для нас важливою. Коли ми знаємо їхні імена, їхні історії — ми маємо пам’ятати, що це наші діти. Це — наше майбутнє. І вони — герої, тому що вижили і вистояли», — говорить Роза Тапанова.
Публічні інтерв’ю відбуваються в рамках циклу подій, спрямованих на збереження пам’яті про війну. Наразі у просторі Музею «Голоси Мирних», розташованому у Музеї історії міста Києва, триває документаційний проєкт «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні».
Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова також докладає зусиль до збереження національної пам’яті і зберігає вже понад 140 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.
Розкажіть свою — на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0800509001.
