«На зустрічі дитина злякалася чоловіка, це нормально для першого побачення?». Відповідь психолога на запитання користувачів порталу

Програма «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» отримала цікаве питання від користувача Наталі Білої: «Нещодавно ми були у закладі на першому побаченні з дитиною. Так довго чекали на це!!! Прийшли з чоловіком , привезли іграшки, цукерки, нервувалися… А дитина злякалася, коли побачила мого чоловіка – хоча він зазвичай любить діток, і вони його теж…. Наступного разу ситуація трошки покращилася, але чоловік нервується. Може він не сподобався, і тоді як стати гарним татом? Чи не треба звертати на це уваги, і все буде добре?»

Відповідь на це дає дитячий психолог, експерт з питань усиновлення Наталія Міщенко.

Наталя, така поведінка – теж можлива. Маленька дитинка може злякатися, побачивши чоловіка, або довго не може звикнути до нового тата. Це не тому, що ваш чоловік їй не подобаєтеся. Просто у дитячих закладах частіш за все працюють жінки, і дітки вкрай рідко бачать чоловіків. А може бути навпаки – дитині набридлі лише жінки, і вона із задоволенням буде слухати нового тата, а нову маму – ігнорувати.

Згадайте себе, коли вам вперше довелося щось робити, піти на співбесіду чи якусь важливу зустріч. У переважній більшості ми, дорослі, теж нервуємося.

Дітки на перших побаченнях можуть поводитися дуже дивно і незвично навіть для вихователів. Це залежить від особливості нервової системи та характеру дитини. Емоційно відкриті швидко йдуть на контакт, можуть одразу ж обійняти з криком: «Мамо!», цілувати… А ось емоційно закриті дітки, флегматичні за характером йдуть до нових людей дуже обережно, не відпускають від себе вихователя, якого знають, можуть заплакати і відвернутися. Але це зовсім не означає, що дитина вас не полюбить, ні! Треба дати дитині час. Головне при цьому – набратися терпіння! Краще прибрати свою образу, і краще потурбуватися про дитину.

Пам’ятайте, встановити контакт з дитиною краще всього через незвичні дитині іграшки, предмети, подарунки. Звісно, треба враховувати стать та вік. Можна просто сидіти поруч з дитиною, прийнявши таку ж саму позу, як у неї. Через деякий час, якщо дозволить, обійняти. Цей метод у психології зветься «приєднання». Можна пробувати різні варіації, і дивитися на реакцію дитини і не поспішати. Все буде добре!