Місто-герой скорботи та надії: історії з Ірпеня
З перших днів повномасштабного вторгнення російські війська просунулися до столиці України з кількох напрямків. На північно-західному напрямку противник не зміг дійти до Києва через героїчну оборону передмістя. Одним з таких героїчних міст під Києвом є Ірпінь. Це дуже красиве, сучасне місто, яке тепер наполовину перетворено на руїни: понад 50 відсотків його будівель зруйновано. Упродовж майже місячної окупації у березні мешканці Ірпеня зазнали жахливого насильства та великого горя.
28 березня міський голова Ірпеня оголосив про повне звільнення міста від окупантів. Весь цей час в Ірпені залишалися місцеві мешканці, які не змогли виїхати. Вони бачили всі бої своїми очима. Деяких мешканців насильно заганяли в підвали, наказували їм знімати одяг (а в березні було дуже холодно), утримували там багато днів – це підтвердив голова міста. За його словами, деяких людей просто розстріляли через те, що росіянам вони «не сподобалися». Деякі були роздавлені танками. Було катовано та вбито сотні людей. Деякі з них, дорослі та діти, були поховані сусідами у дворах або місцевих парках.
24 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення героїзму та стійкості громадян Ірпеню присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
18 квітня повідомлялося, що спеціальна група слідчих Національної поліції закінчила документування воєнних злочинів росіян в Ірпені. Вони оглянули 269 тіл загиблих мешканців міста, які пізніше були поховані. Зібрані докази будуть використовуватися в міжнародних судах.
Наразі, за допомогою місцевих жителів та волонтерів, Ірпінь поступово починає загоювати свої рани, розчищати наслідки та відновлюватися.
Жителі Ірпеня, яким вдалося пережити окупацію, довірили свої історії Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
Музей «Голоси Мирних» – це найбільший у світі архів історій мирних мешканців, які постраждали від війни Росії проти України. Місія Музею – збирати, організовувати та ділитися історіями мирних жителів України для кращого розуміння життя в умовах військових дій заради кращого майбутнього. Архів Музею «Голоси Мирних» налічує вже понад 30 тисяч унікальних свідчень з перших вуст.
Ось три історії людей з міста Ірпеня.
Про смерть своїх дітей і дружини Сергій Перебийніс дізнався з соціальних мереж. На світлинах він впізнав одяг, в якому були його дочка і син. Родина Сергія Перебийноса проживала в Ірпені. Вони були внутрішньо переміщеними особами з Донецька. Напередодні вторгнення російських військ чоловік поїхав до Донецька, щоб відвідати свою матір, яка перенесла важку форму коронавірусу. Його дружина Тетяна з дітьми залишалася в Ірпені й загинула під мінометним обстрілом під час спроби евакуюватися. Сергій хоче, щоб вбивці були притягнуті до відповідальності та покарані. Подивитися і почути його історію можна за посиланням bit.ly/3KhgWxP
У березні під обстріл російських військ потрапив житловий комплекс в Ірпені під назвою «Річ Таун», що складається з близько тисячі квартир. Весь цей час на території залишався голова ОСББ комплексу Роман Могилянець. Він евакуйовував людей і доставляв гуманітарні вантажі. Він поховав загиблу жінку та її дитину у парку, який має назву «Мама». Вони потрапили під мінометний обстріл і згоріли живцем. Роман зробив низку фотографій і записав декілька відео про життя свого житлового комплексу і міста з перших днів повномасштабної війни. Його історія доступна за посиланням bit.ly/3wtoc40
Український режисер Сергій Сотниченко місяць провів під обстрілами в Ірпені. Весь цей час місто горіло і продовжувало перетворюватися на руїни. Будинок Сергія був єдиним на їхній вулиці, що залишився неушкодженим. Потім, не чекаючи «зеленого коридору», він посадив свою літню матір у садову тачку і втік з оточеного міста. Він розповів свою історію і поділився деякими кадрами обстрілів зі свого особистого архіву. Його історію можна знайти тут bit.ly/3Cs2ReT
Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова має на меті створити достовірне джерело інформації про життя мирних жителів під час війни, яку розповіли з перших вуст. Також це унікальний психотерапевтичний проект, що сприятиме психологічному добробуту та ментальному здоров’ю українців, які пережили травму війни, завдяки можливості для них поділитися своїми історіями.
Фонд Ріната Ахметова є найбільшою приватною благодійною організацією в Україні. З перших днів війни у 2014 році гуманітарна підтримка, надана Фондом, допомогла врятувати життя 3,5 мільйонів жителів Донбасу. Тисячі цих людей поділилися з Фондом своїми історіями, які були об’єднані в унікальний віртуальний музей.
З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України у 2022 році Музей став архівом трагедій усього українського народу. Співробітники та волонтери Фонду Ріната Ахметова продовжують спілкуватися з людьми та записувати їхні історії.
Щоб поділитися історією, кожен може зайти на портал Музею і натиснути на посилання «Розповісти історію» у верхньому правому куті головної сторінки. Є кілька варіантів: розповісти історію на сайті, залишити номер телефону, розказати особисто, через чат-бот або надіслати поштою. Ще один варіант – зателефонувати на безплатну гарячу лінію по Україні: 0(800)509001.
