«Допомога волонтерів врятувала мою сім’ю», — переселенка зі Сніжного, якій Штаб допоміг евакуювати 81-річного дідуся
У Сніжному Донецької області в жінки залишився тяжкохворий дідусь. Волонтери Гуманітарного штабу Ріната Ахметова допомогли евакуювати його до Києва.
Алла кілька місяців тому вивезла дітей у столицю. Там їй допомогли знайти житло, влаштувати дітей до школи. Але весь цей час жінка турбувалася за дідуся, який залишився у Сніжному. «Коли я вирішила з дітьми виїжджати — вони в мене школярі, і треба було думати про можливість вчитися, — дідусь навідріз відмовлявся їхати. Не хотів залишати будинок, у якому прожив усе життя. Жодні вмовляння не діяли, — розповідає Алла. — Я попросила подругу наглядати за дідусем, залишила на утримання кошти, скільки могла».
Через сильний стрес, викликаний частими обстрілами міста, здоров’я Володимира Івановича почало гіршати. Він усе життя пропрацював на шахті, й отримав запилення легенів. А в останні роки практично повністю втратив зір. Чоловік почав сильно задихатися під час ходьби. А в останні роки ще і практично повністю втратив зір.
Влаштувавши дітей, Алла повернулася до Сніжного за дідусем. «Тут я зіткнулася з проблемою, що, навіть маючи фінансову можливість, складно знайти людину, яка погодитися їхати під обстрілами й через блокпости», — ділиться Алла.
Знайти вихід їй допомогла знайома із громадської організації «Волонтерська сотня» — дала номер телефону Гуманітарного штабу Ріната Ахметова. Штаб відправив до Сніжного волонтера, який допоміг родині з евакуацією. «Я до сліз вдячна всьому Штабу, і волонтеру, який нас віз. Він усю дорогу робив неможливе, — додає Алла. — Допоміг дідусеві спуститися, дуже дбайливо довіз нас до Костянтинівки. Чаєм поїв. Вже на вокзалі дідусеві стало зовсім погано. Волонтеру вдалося домовитися, щоб нам надали окрему кімнату відпочинку, а потім допоміг посадити нас на потяг. Я не знаю, що б робила без цієї допомоги. Те, що робить Штаб, не має ціни. Ваша допомога врятувала мою сім’ю».
Зараз уся родина Алли разом. Володимир Іванович потроху оговтується, але йому ще потрібно тривале лікування. Сама жінка поки не будує плани на майбутнє. Каже, зараз Новий рік за всіма клопотами не забути б зустріти, а там видно буде. Головне, що всі її рідні живі й разом.
