Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Володимир Тихий: «Фільм «Зелена Кофта» вийшов поза український контекст»

10.10.2013

Фільм «Зелена Кофта» режисера Володимира Тихого було показано в рамках міжнародного кінофестивалю у місті Сан-Себастьян, за підтримки програми і3 . Автор розповідає сюжет фільму, про те, який шлях стрічка пройшла від створення до світової прем’єри і коли чекати її виходу на український екран. 

Розкажіть детальніше про фільм "Зелена Кофта": як виникла його ідея, що означає назва?

Це моторошна історія юної дівчини, що намагається добитися справедливості у сучасній Україні, це також історія про байдужість суспільства. Ми не намагаємося викликати симпатію або співчуття до нашої героїні. Ми, залишаючись немовби стороннім спостерігачем, індиферентно констатуємо факти, аж ніяк не естетизуючи атмосферу дії. Це "мінімалістське" кіно, без зовнішніх ефектів. Скромне та стримане, але багате енергією, воно розраховане на розуміння і "співтворчість" глядача. Воно доволі радикальне, саркастичне, безкомпромісне, навіть неполіткоректне, але при цьому аж ніяк не умоглядне.

За фактологічну основу історії узято певні особливості поведінки серійних вбивць, а саме їх вразливість стосовно яскравих кольорів-подразників. Саме зелений колір кофтинки, що головна героїня                                    силоміць вдягнула на молодшого братика, провокує подальший трагічний розвиток подій.


Як стрічка потрапила у конкурсну програму фестивалю у м.Сан-Себастьян? Чи було це несподіванкою для вас, як режисера і продюсера?

Від початку роботи над сценарієм до світової прем'єри у Сан Cебастьяні минуло чотири роки, що загалом відповідає середнім темпам виробництва незалежних фільмів у Європі. Стратегічно за своєю ідеологією фільм планувався до фестивалів, що сповідують стилістично новаторський та соціальний кінематограф, як от, Берлінський та Ротердамський фестивалі. То ж те, що фільмом активно зацікавився саме Сан Себастьян, було для нас справжньою несподіванкою. 

Як сприйняли картину закордоном?

Реакція глядачів у Сан Себастьяні мене дуже потішила — сміялися та лякалися у «правильних» місцях, після перегляду задавали ті ж питання, що виникають і в українського глядача. Це свідчить, що фільм вийшов поза локальні українські контексти і сприймається цілком органічно. Шокує, хвилює, засмучує.


Де плануються покази фільму, зокрема в Україні?

Найближчий показ відбудеться 11 жовтня на Варшавському міжнародному кінофестивалі, до якого фільм відібрано у головний конкурс.

Українська прем'єра та подальший прокат фільму планується на березень 2014 року.