«Моя прийомна донька залишиться українкою» ― мешканка села Антонівка розповіла свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Ольга, мешканка невеликого села Антонівка на Запоріжжі, втратила все, але не дозволила вкрасти українську ідентичність прийомної доньки. Своєю історію жінка поділилася з Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Антонівка жила звичайним життям, і не відразу туди прийшли жахливі новини. Про початок війни жінка дізналася зі дзвінка старшої доньки. Вже за тиждень село оточили та окупували.

«Почалися безперервні обстріли — вдень і вночі. «Гради» гатили по прилеглих населених пунктах. Антонівка залишилася без світла, води, а магазинні полиці спорожніли. Люди виживали, ділячись останнім», – розповідає Ольга

У березні остаточно втратився зв’язок. Мешканці опинилися в інформаційному вакуумі, залишатися ставало з кожним днем все небезпечніше. Виїхати родині вдалося лише у серпні, на останньому евакуаційному автобусі. Усе життя помістилося в одну валізу.

За два роки до війни Ольга вдочерила дівчинку. І найважливіше для жінки було зберегти для неї українську ідентичність:

«Я залишила все: господарство, будинок, усе, що мала на окупованій території, бо не могла допустити, щоб моя дитина вчилася в російській школі. Я не хотіла, щоб у 14 років вона отримувала паспорт росії. Це неприйнятно для мене. Я не могла уявити, що моя Даша перестане бути українкою», — ділиться Ольга.

Їм довелося починати життя заново, практично з нуля. Але попри всі труднощі, Ольга не втрачає оптимізму. Вона вірить у перемогу України та в те, що попереду на них чекає радість і щастя, на яке заслуговує кожен українець.

Історія Ольги доступна за посиланням: https://bit.ly/3VxZj3K

Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова зібрав понад 120 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція свідчень мирних людей, які постраждали від війни росії проти України. Розкажіть свою історію на порталі Музею: https://civilvoicesmuseum.org/ або за безкоштовною гарячою лінією: 0 (800) 509 001.